Година пам’яті « Трагедія незнищенної волі »

      Багатовікова історія українського народу, насамперед літопис життя і смерті народу-великомученика, на долі якого було досить лиха... Майже кожне століття, як свідчать давні джерела, розпочате голодними ро­ками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами.

   Упродовж десятиліть замовчувалося й спотворюва­лося минуле нашого народу.

  15 травня працівниками будинку культури та бібліотеки проведена година пам’яті «Трагедія незнищенної волі» до Дня пам’яті жертв політичних репресій. 

   З вступним словом звернулася до присутніх директор БК Шульгач Л.М., яка нагадала про трагічні сторінки історії українського народу. Ведучі художній керівник БК Олена Гриценя та бібліотекар сільської бібліотеки Наталія Ходорчук розповіли

про нечувані масштаби  масових  репресій в роки влади Сталіна. Ми, українці, в 30-40-х роках XX століття втратили третину насе­лення (голод, репресії, депортації, війни), причому найактивнішого. У списку розстріляних тільки 3 листопада 1937року «ук­раїнських буржуазних націоналістів» бу­ли поет-неокласик Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, історики академік Матвій Яворський, професори Володимир Чеховський і Сергій Грушевський, науковці Степан Рудницький, Ми­кола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, творець Гідрометеослуж­би СРСР голландець родом професор Олексій Вангенгейм, міністр фінансів УРСР Михайло Полоз, колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан , письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий...

    Від тотальних політичних репресій потерпали українці і впродовж всіх наступних років панування комуністів. Згадаймо Степана Бандеру, Романа Шухевича, Андрія Шептицького, Левка Лук’яненка, Івана Кандибу , Степана Хмару, В’ячеслава Чорновола та багатьох інших політичних діячів, героїв УПА, творчої інтелігенції.

     Під криваві жорна тоталітарного режиму потрапили в 50-70-х роках українські письменники: Іван Світличний, Євген Сверстюк, Іван Дзюба, Ігор Калинець.

   Багато з наших співвітчизників змушені були залишити рідну Україну та емігрувати за кордон через цькування та загрозу фізичному знищенню Це Іван Огієнко, Євген Маланюк, Олена Теліга, Олег Ольжич, Олександр Олесь, Спиридон Черкасенко, Іван Багряний, Тодось Осьмачка, Улас Самчук та багато інших.

     Розповіли ведучі масового заходу про найбільше в Україні поховання жертв комуністичних політичних репресій Биківню. Про події 1944р., коли радянська влада за одну ніч депортувала із Криму понад 200 тисяч кримських татар, та про те, що і  нині кримських татар переслідують, викрадають, убивають і кидають до в'язниць.

 Про Надія Савченко та інших сьогоднішніх політв’язнів.

Вірші Ліни Костенко, Юрія Клена, Миколи Цівірка прочитали Анжеліка Гриценя, Олена Гриценя, Наталія Ходорчук.

   Також  присутні  переглянути документальний фільм « Биківня: злочин без кари» та ознайомились з тематичною поличкою « Розсріляне Відродження ».


    

« Україна пам’тає, світ визнає »

08.05 біля обеліска загиблим односельчанам у роки Другої світової війни відбувся мітинг до Дня пам’яті та примирення і з нагоди 71-ї річниці Перемоги над нацизмом. Настоятелем місцевого храму о. Василем відслужена панахида за загиблими у роки Другої світової війни.