Історія бібліотеки

Тут книги розумні спокійно живуть

                                                                    У тихій величній світлиці,

                                                                            А двері широкі відкриті ведуть

                                                                      До знань золотої скарбниці.

Н.Добронравов

       Споглядаючи минуле, ми дивимося у майбутнє. Скарбницею духовних багатств людства, однією з найміцніших ланок, що поєднують минуле, сучасне і майбутнє є книга. Вона була у великій шані ще за часів Київської Русі. В той час існувало чимало книгозбірень при церквах і монастирях, при дворах князів, дружинників та бояр.
       Книжною землею була Волинь. Свідками тому є бібліотеки Загорівського і Зимненського монастирів, книгозбірні Острозької колегії, Волинського ліцею, Луцького Хрестовоздвиженського братства та інших культурних осередків.
Кожне місто, район має свою власну історію, і прагне зберегти і примножити її. Сьогодні ми з глибокою шаною вимовляємо слово “бібліотека”, вкладаємо в нього особливий зміст. Волинські бібліотеки мають свою славну історію.
Однією з особливостей Ківерцівського району є те, що його територія від дня створення, декілька разів змінювалася, ділилася. Відповідно, бібліотеки теж належали різним районам.

У 20-30 роках ХХ ст. завдяки товариству « Просвіта» села нашого району торкнулося національне відродження. І 29.01.1928р. в с.Берестяне в хаті Василя Шульгача  т-твом «Просвіта» було відкрито бібліотеку,а якщо точніше хату-читальню. Книг на той час бібліотека мала небагато і була радше просвітницьким центром.Бібліотека була місцем проведення агітаційно-пропагандистської роботи: проходили збори , читались лекції , щороку проводились Шевченківські вечори.

    У післявоєнний період хата-читальня відновила свою роботу в оселі Грицені Микити Севастьяновича. В вересні 1948 р. роботу в хаті-читальні очолила  Мельничук ( Трубицина ) Галина Петрівна , а рівно через рік в вересні 1949 р.

хату-читальню було перейменовано в сільську бібліотеку . В ті роки робота в бібліотеці зводилась до видачі книг , які читались мало , та й було їх всього кілька десятків екземплярів. Насамперед це художня література , історія літератури , суспільствознавство . В той час завідуючі бібліотекою дуже  часто змінювалися і не мали спеціальної освіти. Так з лютого 1953 р. по березень 1957р. в бібліотеці працювала Кинчая Лариса Миколаївна , а з квітня 1957р. по листопад 1958р.-

Кирій Катерина Іванівна. Недовго працювала в бібліотеці і Наврусевич (Ходорчук)

Ніна Гнатівна ( з грудня 1958р. по липень 1959р.).

В серпні 1959 року зав. бібліотекою була призначена Пархоменко Зінаїда Савівна ,
яка працювала на цій посаді майже 20 років (по січень 1978р.), і лише через стан здоров’я  була змушена залишити роботу. « Відповідальна, дисциплінована ,вона була наділена найкращими людськими якостями – порядність , привітність , доброта і любов до людей»,-такі відгуки читачів про Зінаїду Савівну. За час роботи Зінаїди Савівни  в бібліотеці відбуваються відчутні зміни : збільшується книжковий фонд не тільки за кількістю , а й за змістом ; створено довідково-бібліографічний апарат ; урізноманітнюється масова робота . В бібліотеці проводяться читацькі конференції , диспути , обговорення книг , тематичні вечори , дитячі ранки . Випадає на долю Зінаїди Савівни  така приємна , але клопітка справа , як переїзд . В 1970р. в селі був побудований новий будинок культури і в цьому ж приміщенні розмістилася бібліотека . Тут знаходиться бібліотека і до сьогодні .

   В 1979р. в районі проходить реорганізація бібліотечної галузі і бібліотека с.Берестяне стає бібліотекою-філією №7 Ківерцівської централізованої  бібліотечної системи,це покращило рівень роботи і комплектування бібліотеки . Ця віха в історії бібліотеки припадає на долю Корнійчук Марії  Володимирівни ,яка в той час ( з лютого 1978р. по липень 1982р. ) працювала в берестянській книгозбірні .

    

   В серпні 1982р. бібліотеку очолила Громик (Шульська)  Надія Петрівна.

Народилася Надія Петрівна в с. Липно Ківерцівського р-ну.З дитинства дуже любила читати . То ж закінчивши Липненську восьмирічну школу з відзнакою , вступила до Луцького культурно-освітнього училища на відділення «Бібліотечна справа» . Після закінчення училища з червоним дипломом за розподілом була направлена на роботу в Берестянську бібліотеку-філію №7. Книжковий фонд бібліотеки на той час налічував близько 10 000 тисяч і обслуговувала бібліотека 900 читачів.

     За час роботи Надії Петрівни , бібліотека здобула звання школи передового

досвіду по індивідуальній роботі, а зав. бібліотекою - одної з кращих працівників Ківерцівської ЦБС. В вересні 1993 року Надія Петрівна очолила роботу в шкільній бібліотеці Берестянської середньої школи, а завідуючою бібліотеки-філії №7 була призначена Ходорчук (Шульгач) Наталія Василівна.

Народилася і зробила свої перші кроки в селі Берестяне.

Тут пішла і в перший клас, на той час, восьмирічної школи.  Завжди брала актину участь у всіх заходах школи, а також наполегливо вчилась і любила читати. Часто відвідувала бібліотеку, була справжнім книгоманом. Мріяла стати бібліотекарем і обов'язково перечитати всі книги, які є в бібліотеці. Тема твору, яку  вибрала на екзамені з укр. мови та літератури у випускному класі, була "Моя майбутня професія». І, звичайно, в ньому йшлося про професію бібліотекаря.

Тож не дивно, що отримавши атестат про восьмирічну освіту, подала документи в культурно-освітнє училище на відділення "Бібліотечна справа".

Швидко промайнули три роки навчання в училищі і в 1987 році за розподілом Наталія Василівна була направлена на роботу в сільську бібліотеку-філію с. Тростянець, де пропрацювала майже три роки. А з вересня 1993 року (як зазначалось вище) призначена завідуючою бібліотекою с. Берестяне, де працюю й донині.

Станом на 01.01.2012р.бібліотека-філія №7 обслуговує 609 користувачі, з них 138 - діти.

Річна книговидача становить 10 045 документів , відвідування – 3 815.

Книжковий фонд бібліотеки  універсальний за змістом і налічує близько 6000 примірників. Книжковий фонд розкрито книжковими виставками і тематичними полицями : «Споконвічна земля волинська» , «Україно моя, Українонько» , «На допомогу вчителю» , «Коли тобі п’ятнадцять» , «Світ навколо тебе», «Скарби рідної літератури» та інші.

Особлива увага в роботі бібліотеки приділяється соціокультурній діяльності.

      Насамперед, в цьому напрямку бібліотека тісно співпрацює з школою та будинком культури. Разом проводяться великі масові заходи (тематичні вечори, свята, дитячі ранки, літературно-музичні композиції).

Для того, щоб бібліотечна робота відповідала потребам сьогодення в бібліотеці запроваджено нові форми роботи. Так поряд з давно відомими нам вікторинами,

диспутами, літературними годинами проводяться інтелектуальні ігри, години спілкування, ерудит-лото, вікторини-тести, конкурси. Так протягом останніх двох років в бібліотеці було проведено інформ-коктейль  «Цікаві факти про мову» ( учн. 5-6 кл.), диспут  «Чим слово наше одзоветься?!», екологічний екстрім "Чорнобиль немає минулого часу" та інтелектуально профорієнтаційну гру

«Ти і твій вибір» для юнацтва. Під час тижня дитячої та юнацької книги готуються такі масові заходи, в яких діти приймають найактивнішу участь: гра "На острові казок і чарівництва", літературний конкурс  «Кращий учень-читач 5-6 кл.», вікторина-подорож «По сторінках улюблених казок»(учн.1-2кл.) , заочну подорож « У країні Добрих і Ввічливих Людей» (учн.1-4кл.) , конкурс «Я люблю Україну»(учн.7-9кл.) та інші.

Упродовж останніх років бібліотеки району поступово впроваджують в свою практику нові інформаційні технології. В 2011р. районною бібліотекою для дорослих в бібліотеку с. Берестяне було передано комп’ютерну техніку ,завдяки чому читачі  можуть скористатися новими послугами бібліотеки.

Хорошим помічником бібліотекаря комп’ютер став і в проведенні масових заходів та уроків бібліотечно- бібліографічних знань. З його допомогою в бібліотеці  в 2012р. проведено музичний калейдоскоп «Пісні обпалені війною» , літературно-музична композиція , присвячена 100-річчю від дня народження Андрія Малишка « Пісенний поет» ,озвучена книжкова виставка «СНІД: людство під знаком біди».

 Час вимагає удосконалення форм і методів , а популяризація літератури – творчого підходу. Саме в такому напрямку працює сьогодні сільська бібліотека.