Година пам’яті « Трагедія незнищенної волі »

      Багатовікова історія українського народу, насамперед літопис життя і смерті народу-великомученика, на долі якого було досить лиха... Майже кожне століття, як свідчать давні джерела, розпочате голодними ро­ками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами.

   Упродовж десятиліть замовчувалося й спотворюва­лося минуле нашого народу.

  15 травня працівниками будинку культури та бібліотеки проведена година пам’яті «Трагедія незнищенної волі» до Дня пам’яті жертв політичних репресій. 

   З вступним словом звернулася до присутніх директор БК Шульгач Л.М., яка нагадала про трагічні сторінки історії українського народу. Ведучі художній керівник БК Олена Гриценя та бібліотекар сільської бібліотеки Наталія Ходорчук розповіли

про нечувані масштаби  масових  репресій в роки влади Сталіна. Ми, українці, в 30-40-х роках XX століття втратили третину насе­лення (голод, репресії, депортації, війни), причому найактивнішого. У списку розстріляних тільки 3 листопада 1937року «ук­раїнських буржуазних націоналістів» бу­ли поет-неокласик Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, історики академік Матвій Яворський, професори Володимир Чеховський і Сергій Грушевський, науковці Степан Рудницький, Ми­кола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, творець Гідрометеослуж­би СРСР голландець родом професор Олексій Вангенгейм, міністр фінансів УРСР Михайло Полоз, колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан , письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий...

    Від тотальних політичних репресій потерпали українці і впродовж всіх наступних років панування комуністів. Згадаймо Степана Бандеру, Романа Шухевича, Андрія Шептицького, Левка Лук’яненка, Івана Кандибу , Степана Хмару, В’ячеслава Чорновола та багатьох інших політичних діячів, героїв УПА, творчої інтелігенції.

     Під криваві жорна тоталітарного режиму потрапили в 50-70-х роках українські письменники: Іван Світличний, Євген Сверстюк, Іван Дзюба, Ігор Калинець.

   Багато з наших співвітчизників змушені були залишити рідну Україну та емігрувати за кордон через цькування та загрозу фізичному знищенню Це Іван Огієнко, Євген Маланюк, Олена Теліга, Олег Ольжич, Олександр Олесь, Спиридон Черкасенко, Іван Багряний, Тодось Осьмачка, Улас Самчук та багато інших.

     Розповіли ведучі масового заходу про найбільше в Україні поховання жертв комуністичних політичних репресій Биківню. Про події 1944р., коли радянська влада за одну ніч депортувала із Криму понад 200 тисяч кримських татар, та про те, що і  нині кримських татар переслідують, викрадають, убивають і кидають до в'язниць.

 Про Надія Савченко та інших сьогоднішніх політв’язнів.

Вірші Ліни Костенко, Юрія Клена, Миколи Цівірка прочитали Анжеліка Гриценя, Олена Гриценя, Наталія Ходорчук.

   Також  присутні  переглянути документальний фільм « Биківня: злочин без кари» та ознайомились з тематичною поличкою « Розсріляне Відродження ».


    

« Україна пам’тає, світ визнає »

08.05 біля обеліска загиблим односельчанам у роки Другої світової війни відбувся мітинг до Дня пам’яті та примирення і з нагоди 71-ї річниці Перемоги над нацизмом. Настоятелем місцевого храму о. Василем відслужена панахида за загиблими у роки Другої світової війни.

« Чорнобиль не має минулого часу »

 Лунає дзвін. Тривогою та болем напо­внені наші серця. Болем за нашу землю, яку зро­шують смертоносні кислотні дощі, за отруєні хіміч­ними відходами ріки, за небо з озоновими дірами, за вирубані ліси. Тривогою - за майбутнє життя.

Стогне дзвін. Та найгіркішими нотами звучать у ньому голоси Чорнобиля, катастрофи, яка ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках.

Ранок... Чорний ранок...  Берег Прип'яті. Мирна весняна укра­їнська ніч. 26 квітня 1986 року...

Ця дата назавжди залишиться в пам'яті людства.

О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реак­тором Чорнобильської АЕС несподівано розірва­ло нічну темряву велетенське полум'я.

  Вогонь став рватися до третього енергоблоку... Ціною життя відважних і безсмертних третій реактор було врятовано.

Ось так тієї трагічної ночі лейтенанти і сержанти пожежної охорони виконували свою звичайну роботу. 28 чоловік двох караулів зату­лили собою не тільки станцію, а і Європу. Шість чоловік загинули майже відразу. І всі молоді.

  Запам'ятайте їхні імена:

Правик Володимир Павлович - українець.

Кібенок Віктор Миколайович - українець.

Тищура Володимир Іванович - росіянин.

 Ігнатенко Василь Іванович - білорус.

 Ващук Микола Васильович - українець.

Титенок Микола Іванович - українець.

Чорнобиль. Чорний біль нашої зем­лі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи.

 26 квітня — День пам'яті, День скорбо­ти і роздумів. Бо нам таки є над чим замислитись. Живемо на технологічному вулкані. Громадськість стурбована розбудовою існуючих АЕС, екс­плуатація яких не дає цілковитої гарантії безпеки для людей і природи.

Мимоволі хочеться гукнути: Люди! Схаменімося! Дзвони Чорнобиля б'ють на спо­лох!

І, як писав Хемінгуей, не питайте, по кому подзвін. По кожному з них.

Урятований світ — найкращий пам'ят­ник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не па­дала на землю гірка зірка Полин...

    Напередодні тридцятої річниці Чорнобильської трагедії  в БК с. Берестяне відбулася

вахта пам’яті «Чорнобиль не має минулого часу ». З хронологією тих страшних подій присутніх ознайомили ведучі  Вікторія Ходорчук та Ольга Папежук. У виконанні  Анастасії Яцик, Ольги Папежук, вокального дитячого колективу « Джерельце » прозвучали  пісні

« Чорнобильська біда », « Журавлі », « Подвиг », « Господи, помилуй ».

   В бібліотеці організовано тематичну поличку «Чорнобиль: від мирного атому до катастрофи » та протягом 26 квітня демонструвалися документальні фільми

« Чорнобиль. Хроніка важких тижнів »

Природа – наш рідний дім.

                                                

Природа! З дитячих років ми звикли до її чарівної краси. Любимо бу­вати в лісі, полі. Дивимось на квіти, дерева. Радіємо спілкуванню з природою, милуємось її красою. Людина - це частина природи. І саме природі ми зобов'язані своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю

могутністю. Та на жаль, не завжди ми шануємо чарівну вроду природи.

Все живе, що нас оточує, хоче і повинно жити. Якщо загине природа загине і людство. Проблеми екології набувають все більш пріоритетного значення.

Вчені дійшли висновку, що вже в наступному столітті наша Земля може обернутися на безлюдну пустелю, а ресурсів біосфери вистачить усього на кілька десятиліть. Наше покоління практично в усіх куточках планети безсоромно грабує в коморах природи те, що належить дітям і онукам. Ліквідація глобальної екологічної кризи є сьогодні найважливішим завданням людства.

З метою привернути увагу до екологічних проблем людства та ознайомити користувачів з літературою на екологічну тематику в бібліотеці- філії №7 організовано книжкову інсталяцію «Природа – наш рідний дім».

« Казко, ти наша гостя! »

    В бібліотеці с. Берестяне Всеукраїнський Тиждень дитячого читання  завершився

святом « Казко, ти наша гостя!» . Учні 1-4 класів, вихованці дитячого садочка «Сонечко» вирушили у подорож до прекрасної країни дитинства – світу казок.

     На казкову галявину, де стоїть хатинка бабусі Казкарки ( Віка Ходорчук) завітали

Червона Шапочка (Софія Ходорчук), Марійка (Анжеліка Гриценя), Лисичка ( Аня Акайомова), Леопольд (Іван Щур), Попелюшка ( Настя Яцик). Злі розбійники (Михайло Винарський, Владислав Гриценя) на чолі з Отаманшою (Ольга Папежук) вирішили переплутати стежки в казковому лісі та знищити Казкарку. Та бременські музики (Софія Ходорчук,  Анжеліка Гриценя, Олексій Іванченко, Іван Щур) не дозволили  розбійникам цього зробити, вони знищили злі чари та визволили Казкарку. Як і в кожній казці на нашому святі добро перемогло зло.

     На закінчення свята сільський бібліотекар ознайомила дітей з книжковою виставкою 

« Казковий дивосвіт » та нагадала, що казкові герої чекають на них на книжкових полицях бібліотеки.

      Підготувати та провести свято бібліотекарю Ходорчук Н.В.допомогли директор (Л.М.Шульгач) та художній керівник (О.П.Гриценя) будинку культури с. Берестяне.

Всеукраїнський Тиждень дитячого читання

   Традиційно під час весняних канікул в Україні відбувається Всеукраїнський Тиждень дитячого читання. В нашому Ківерцівському районі він проходить під гаслом « Як до живих джерел глибоких, ми припадаємо до книг».

    В бібліотеці с.Берестяне під час Тижня дитячого читання для молодших читачів проведено вікторину « Іван Франко. Казки та оповідання», читачі середнього віку змагалися у грі – вікторині « Літературна мандрівка по країнах Європи » . А вихованці дитячого садочка під час бібліоподорожі « Подорож країною Читалією »

дізнались історію створення книги та що таке бібліотека, відгадували загадки та ознайомились з новими книжечками для дошкільного віку.

    

      Зі святом Вас, прекрасна половинко

6 березня в БК с.Берестяне відбувся концерт - вітання «Зі святом Вас, прекрасна половинко». Ведучі Наталія Шульгач та Андрій Лясецький привітали всіх присутніх з Міжнародним жіночим днем, до привітань долучився і сільський голова Гусак Василь Григорович.

  Концертну програму розпочав дитячий вокальний колектив «Джерельце»

піснею «Матусенько моя». У цьому ж виконанні прозвучали пісні «Лагідна»,

«До мами пригорнусь».

     У виконанні вокального гурту «Калинонька» прозвучали пісні «Україна-мати», «Моє дитинство золоте», «Забудь».

  У сольних номерах прозвучали пісні у виконанні Анастасії Яцик «Мама»; Лілії Шульгач «Батьки», «Кохання золото», «Соловейко»; Марії Шульгач «Квітка»,«Така одна», «Заспівай, мій соловейку»; Олени Грицені «Моя найрідніша».

Музичні твори «Вальс» і «Тарантелла»  виконав на гітарі Іван Щур.

Гарного настрою додав присутнім виступ учасників дитячого драматичного гуртка «Вітряк».